Цю коротеньку історичну замальовку мене
спонукав написати мій студент Сашко Бажан, котрий приніс на одне із занять
саморобну запальничку із гільзи. Це була його реакція на мої розповіді на лекціях
про один із видів прибутку промислових робітників у 1918-1920 роках. Безумовно,
його варіант запальнички більш новітній, десь періоду після другої світової
війни, проте було дуже приємно подивитися на цю річ вочевидь, потримати її в
руках і, таким чином, «доторкнутися» до історії.
Під час революції та громадянської війни
такі запальнички кустарним способом виробляли промислові робітники, котрі не
бажали безоплатно працювати на більшовиків. При чому цією своєрідною
підприємницькою діяльністю займалися насамперед кваліфіковані майстри, великі
спеціалісти в своїх галузях, котрі в умовах більшовицького диктату змушені були перейти на нелегальну трудову діяльність. Причиною цього було те, що за ці штучні вироби,
які продавалися приватно, робітники отримували в рази більше, ніж їм платили
більшовики на державних заводах продуктовими картками.
Описувати процес виробництва запальничок із гільз не
стану, оскільки цього добра на просторах Інтернету більш ніж достатньо, як власне
і їх фото. Тому публікую лише фото вищезгаданої запальнички.
Немає коментарів:
Дописати коментар