Перестрілка в Княжичах, або дещо про відсутність реальних реформ в Україні.

Віднести себе до тих, хто любить танцювати на чужих кістках, я не можу. Людське життя для мене - найвища цінність. Смерті на фронті я сприймаю дуже болісно. Їх можна зрозуміти, але сприйняти… Тим більше смерть від куль власних колег за тисячу кілометрів від лінії зіткнення і не прийнятна, і не зрозуміла. Тема дуже болюча, але мовчати не можу. Царство небесне всім, хто загинув в цій безглуздій перестрілці в Княжичах.

Але все ж таки…

Шановне панство! Від того, що ментів перейменували в копів, нічого не змінилося. І не варто тішити себе ілюзіями. Патрульна поліція – це набагато менше 10% від об’єму силових структур України. І це не мої слова, а мого друга, котрий займав відповідальні посади в Міністерстві внутрішніх справ. Більшість посад що в міліції, що в прокуратурі, що в судовій системі є об’єктом купівлі-продажу. Вони купувалися раніше і купуються зараз. Знаю з першоджерел. Причому жорсткий продаж посад почався десь в кінці 90-х років. А оскільки в роботу треба вкладати власні гроші, то це не СЛУЖБА, це – БІЗНЕС. БІЗНЕС, шановні!!! Зараз в силові структури йдуть не СЛУЖИТИ НАРОДУ України, а ЗАРОБЛЯТИ СОБІ гроші. А за законами бізнесу вкладені гроші повинні приносити прибуток, з «наваром».

Розповідала знайома, яка працювала в Держдепартаменті САТ (спирт, алкоголь, тютюн). Якщо вони їдуть з «ментами» затримувати партію контрафактного алкоголю, то будьте певні - більша частина буде «розбита» під час операції. Тобто, «менти» завжди будуть тягти все, що погано лежить, оскільки треба повернути вкладені за посаду гроші, та ще й з відсотками. І цей факт - лише краплина в морі міліцейського свавілля.

Тепер про нашу справу. Все було досить просто. Сиділи хлопці в засідці. Поряд – багаті котеджі. Хтось запропонував піти «пошерстити» багатіїв. Інші підтримали. Двоє пішли у «розвідку». Залізли до будинку, «просто так» (як говорить офіційна версія) спрацювала сигналізація. Приїхали хлопчики з ДСО. Їм взагалі пофіг, хто там: менти, шменти. Вони гроші серйозні за роботу отримують. Тим більше інше відомство, інші завдання. Поклали «розвідників» обличчями з землю. Інші перелякалися, викликали КОРД.  Приїхав «Корд», домовитися з ДСО не вдалося, видно багато «розвідники» поцупили. І «понеслась». Саме така послідовність подій мені здається найбільш реалістичною. Тому і журналістів на місце пригоди не пускають. Тому і тлумачення подій різними чиновниками постійно змінюються. Ніхто не хоче виносити сміття за двері, порушувати корпоративну етику. А на справді ніхто із можновладців не бажає показати всю гнилість міліцейсько-поліцейської системи в Україні.

А тепер саме те, заради чого і писалася ця стаття. Аналіз. Причинно-наслідковий.

Деякі безсоромні люди в соціальних мережах залишають коментарі, які зводяться до думки, що всі менти однакові, так їм і треба, тощо. Не варто звертати уваги на потуги неповноцінних, людське життя – безцінне. Добавити нічого.

А ось про події в Княжичах… Чому дуже часто співробітники правоохоронних органів замішані в гучних скандалах? Можна говорити про недосконалість системи, відсутність чіткої схеми відбору до лав співробітників МВС, низьку заробітну плату, тощо. Можна набрати частину фанатично відданих ідеям справедливості та законності працівників. На скільки їх вистачить? День, місяць, півроку, рік? Більше? А потім знову їх пожере корупція, породжена гнилістю системи.

І зверніть увагу, як ми з Вами, дорогі друзі, живемо. Від однієї заробітної платні до іншої, там позичили, там перепозичили, там влізли в кредит… І так із дня в день, з місяця в місяць, РОКАМИ! А оці поліціанти, які перестріляли один одного, по іншому жили? Вони – це ми, тільки із табельною зброєю. Можемо говорити, що в їх діях присутня маргінальність поведінки?

До речі, що таке маргінальність? Звернемося до словника іншомовних соціокультурних термінів.  Маргінальність – характеристика соціальних явищ, які виникають у результаті розширення нормативно-ціннісних систем, найчастіше з маргінальністю пов’язують порушення соціальної регуляції поведінки, а також викликані ними прояви асоціальності та негативні психічні стани.

Зверніть увагу: порушення соціальної регуляції поведінки, а також викликані цими порушеннями прояви асоціальності та негативні психічні стани.

І знову трішки науки. Звернемося до опитування Інституту соціології НАН України, вибірка репрезентативна по дорослому населенню України, 1800 осіб, (2005 р). 79% вважають  що те, в що вірили їхні батьки, руйнується на очах; 76% взагалі ні у що не вірять; 68% не вистачає справжньої дружби, як бувало раніше, — на все життя; 68% респондентам за теперішнього безладу та невизначеності важко зрозуміти, у що вірити; для 69% все так швидко змінюється, що не розумієш, яким законам слідувати; 61% вважає, що раніше люди краще себе почували, бо кожен знав, як вчинити правильно.

У характеристиках суспільних відносин такі ж невтішні оцінки: більшість лю­дей спроможні збрехати, щоб просунутися по службі (71%); піти на нечесний вчинок заради вигоди (65%); нікому не довіряти — найбезпечніше (50%); більшість людей в душі не люблять обтяжу­вати себе заради того, щоб допомогти іншим (57%).

78% населення зазначає, що їм не вистачає державного захисту від зниження рівня життя; 69% — порядку у суспільстві та дотримання законів; 68% — стабільності в державі та екологічної безпеки; 67% — впевне­ності у власному майбутньому і можливості дати дітям повноцінну освіту. Роботи, що влаштовує, не виста­чає 46% громадян. Дещо адаптованими можна вважати лише 24% населен­ня, які зуміли пристосуватися до нових умов.

Можна зробити висновок, що 75% українців не мають чітких світоглядних орієнтирів, тобто повністю втратили вміння розпізнавати добро і зло.

І це дані соціологічного опитування 2005 року. Багатого і щасливого 2005 року!!!

А зараз 2016-й. І ми пережили гірке розчарування у «помаранчевій» революції, прохід до влади Януковича, революцію Гідності, анексію Криму і три роки війни. Життя погіршилося в рази.

Нажаль, на відміну від західного, в нашому суспільстві маргінали складають більшість, а не меншість населення. Масова бідність, помножена на фактичне безсилля та безпра­вність, відсутність дієвих механізмів реалізації власних соціальних, економічних та політичних інтересів, а звідси і відсутність моральних орієнтирів — головна причина загальної маргіналізації населення в сучасній Україні. Про  яку мораль можна говорити, якщо закони не виконуються? На яку адекватність поведінки пересічних громадян можна сподіватися, коли люди регулярно спостерігають за витівками повних «неадекватів» серед представників вищих ешелонів влади? Більшість громадян України знаходяться в стані перманентного (постійного) стресу. Яка психіка це витримає?

То чи можемо ми звинувачувати цих працівників правоохоронних органів в маргінальності поведінки? Тоді давайте звинувачувати медиків, учителів, держслужбовців, всіх інших працівників силових органів, армійців. Та і загалом весь народ. Проте навряд чи можна стверджувати, що більшість населення хоче бути корупціонерами чи злочинцями. Тому треба перезавантажувати всю державну систему. Повністю. Безжально. Сьогодні. Бо завтра буде піно. Бо завтра просто не буде.

Шановна владо, не потрібно нічого видумувати у випадку з перестрілкою, все лежить на поверхні. Ми вже добре вивчили систему. І людей цієї системи.